Новини коледжу
Корисні посилання

PostHeaderIcon Студенти Рожищенського коледжу відправили волонтерську допомогу бійцям

   Нещодавно студенти Рожищенського коледжу ЛНУВМ та БТ ім. С. З. Гжицького зібрали волонтерську допомогу бійцям взводу «Світязь».

   Перед тим, як відправити допомогу, у коледжі був проведений благодійний ярмарок, на якому збирали гроші військовим. На ярмарку студенти представили виготовлені власноруч солодощі, бутерброди, продавали навіть молоко, сметану, варення й консервацію. Придумали також безпрограшну лотерею. Загалом було цікаво.

   З допомогою благодійного ярмарку назбирали 3 тисячі 800 гривень. За ці кошти студенти купили продукти: мішок цукру, сітку капусти, моркви, 3 ящики печива, олію, цукерки, каву, чай і яблука.

   Волонтерську допомогу приїхали забрати чотири бійця підрозділу «Світязь».

   На початку зустрічі вони розповіли студентам трохи про підрозділ і патріотизм.

   «Підрозділ «Світязь» був створений у 2014 році в червні. Усі були добровольцями. Пройшов цей підрозділ Іловайськ, Дебальцевський плацдарм. На жаль, ми маємо й втрати. Сім хлопців залишили свої життя на Донбаській землі. Всіх їх пам’ятаємо і сумуємо. Наймолодшому, який загинув, було 19 років, а найстаршому – 40.

   Тарас Шевченко якось казав, що українці діляться на свинопасів, гречкосіїв і козаків. Може, так і є. Хтось із нас вирощує хліб, хтось – пасе свиней, а хтось – захищає Батьківщину. Тому якщо не всі воюють, то нічого страшного тут немає. Одні воюватимуть за державу, а інші допомагатимуть фронту, без цього теж ніяк», – розповів заступник командира взводу Ігор Дрючан.

   Боєць Дмитро розказав студентам, що заставляє кожного чоловіка взяти зброю до рук.

   «Настає така година, коли ти потрібен державі як боєць. Ось ти займаєшся якимось господарськими справами, і тут настає такий страшний час, що ти маєш сказати своє слово за Батьківщину. Ти залишаєш родину, дітей, дружину. Ось так і в нас. Ми залишили все і пішли воювати за свою неньку. Хоча фізично до цього ніхто не був готовий, адже ніколи не стикався з таким. Наша мета, зробити так, аби ніхто на землі не знав, що таке вогонь ворога», – зауважив воїн Дмитро.

   Ігор Гаврилович сказав хлопцям, аби вони себе морально готували до того, що якщо «хочемо мати державу Україну, то потрібно її захищати, адже завжди є той, хто хоче забрати нашу землю. Бо як заберуть, то де нам жити? На чужині ми нікому не потрібні. Там ми завжди будемо гостями».

   На завершення зустрічі бійці наголосили, щоб студенти тягнулися один до одного, допомагали один одному і піднімали з колін нашу державу. Адже молоде покоління – це майбутнє нашої держави.

   Завідувач відділенням ветеринарної медицини Ольга Карпюк подякувала хлопцям і дівчатам, які активно готувалися до ярмарку, і подякувала військовослужбовцям за те, що виділили для них трохи часу, який могли б провести з рідними.

   Директор коледжу Леся Недопад побажала бійцям, аби війна чим швидше закінчилась, і вони повернулися додому, до своїх сімей. Виголосила слова подяки за те, що вони захищають мирних жителів країни. А атовці в свою чергу подякували за підтримку.

   І на завершення зустрічі Ігор Дрючан продекламував присутнім невеликого вірша. Цей вірш про бійця, який гине від рани. Він бере телефон і дзвонить своїй мамі:

Алло, матусю, чуєш, я вмираю,

За мою душу Бога помоли,

Я впевнений нас заберуть до раю,

Тому що в пеклі ми уже були.

Klim